Шляхи підвищення її ефективності

Розвиток аграрного виробництва надалі відбуватиметься на основі послідовної інтенсифікації. Отже, головною умовою роз­витку продуктивних сил аграрною сектору економіки є широке впровадження у виробництво досягнень науково-технічного про­гресу.

В окремі періоди розвитку сільського господарства пріоритет­ними були різні напрями інтенсивного розвитку аграрного виробництва. Це вдосконалення сільськогосподарської техніки, меліорація земель, збільшення застосування мінеральних і органічних добрив, роз­ширення сортових посівів культур, поліпшення породного складу продуктивної худоби і птиці. Сьогодні окремі з цих факторів не мають такого значення, як раніше, інші ж стали основою інтенси­фікації аграрного виробництва.

На сучасному етапі основними напрямами інтенсифікації аграрного виробництва є такі:

- комплексна механізація і автоматиза­ція виробництва,

- хімізація рослинництва і тваринництва,

- організаційно-економічні захо­ди (спеціалізація і концентрація виробництва,

- впровадження про­гресивних форм організації і оплати праці,

- широке використання досягнень науки і передового досвіду.

Впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва передбачає створення високопродуктивних і досконалих систем машин з урахуванням особливостей галузей сільського господарства. Особливого значення набуває підвищення якості і надійності сільськогосподарської техніки, що є основою високої ефективності її використання.

У процесі інтенсифікації аграрного виробництва передбачаєть­ся використання найбільш сучасних систем машин і обладнання, здатних значно підвищити продуктивність праці і ефективність ви­робництва. В сільськогосподарських підприємствах країни на руч­них роботах у рослинництві і тваринництві зайнято досить багато працівників цих галузей. Тому створення системи машин і завер­шення комплексної механізації в рослинницьких і тваринницьких галузях є основою інтенсифікації аграрного виробництва.

Процес інтенсифікації аграрного виробництва пе­редбачає не лише насичення його сучасною технікою, а й підви­щення ефективності її використання. Так, від ефективної роботи машинно-тракторного парку значною мірою залежить рівень про­дуктивності праці і зміцнення економіки аграрних підприємств. В умовах, коли в господарствах зростає кількість енергонасичених тракторів, необхідно мати повний набір начіпних та причіпних машин і знарядь. Питання підвищення ефективності використання сільськогосподарських машин і обладнання невід­дільне від соціальних факторів, насамперед проблеми значного поліпшення умов праці механізаторів.

Хімізація аграрного виробництва є одним з основних напрямів його інтенсифікації. Особливого значення набуває застосування мінеральних добрив з метою підвищення врожайності сільсько­господарських культур і прискорення окупності додаткових вкла­день. Багаторічні дослідження наукових установ показують, що внесення мінеральних добрив у господарствах Полісся забезпечує 40-50% приросту врожайності сільськогосподарських культур, Лі­состепової зони - 35-40%, Степу - 30-35%.

Особливо високоефективне внесення повного мінерального до­брива (N₅₀P₆₀K₇₀). Приріст врожайності озимої пшениці в лісосте­повій зоні становив 5-8 ц/га залежно від попередника і способу обробітку ґрунту. Дослідами Інституту землеробства НААН вста­новлено, що приріст урожайності озимої пшениці на Поліссі при внесенні повною мінерального добрива (понад 40 кг діючої речо­вини азоту, фосфору і калію) становить в середньому 8,4 га ц/га. В умовах Степу висока ефективність мінеральних добрив на посівах ячменю, особливо в посушливі роки, коли приріст урожайності становив 8-9 ц/га.

Внесення мінеральних добрив у с/г підпри­ємствах України за період з 1990 р. по 2000 р. зменшилося з 141 кг діючої речовини на 1 га посівної площі до 13 кг, або в 10,8 ра­зи. У 2005 р. внесення мінеральних добрив на 1 га посівної площі значно збільшилось і становило 32 кг. У 2010 р. у підприємствах країни було використано 58 кг мінеральних добрив з розрахунку на 1 га посівної площі, що в 1,8 рази більше, ніж у 2005 р.

Інтенсифікація аграрного виробництва відбува­ється на основі підвищення родючості ґрунту, що значною мірою залежить від раціонального поєднання і внесення у відповідних пропорціях органічних і мінеральних добрив. Для того, щоб під­вищити рівень і ефективність використання мінеральних добрив, забезпечити збереження навколишнього середовища, необхідно в кожному конкретному випадку мати агрохімічне обґрунтування їх­нього внесення.

Використання мінеральних і органічних добрив, хімічних за­собів боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами рослин є основою впровадження інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур.Досвід роботи господарств, які вирощують озиму пшеницю за інтенсивною технологією, пока­зав, що врожайність зростає на 65-70% порівняно з традиційною технологією.

Високоефективне використання хімічних засобів (білково-вітамінних добавок, вітамінів, кормових антибіотиків, мінераль­них кормових добавок, консервантів кормів, засобів захисту тва­рин від хвороб і комах та ін.) у кормовиробництві і тваринництві. Так, прогресивна технологія силосування трав з додаванням хі­мічних консервантів дає змогу значно зменшити втрати поживних речовин порівняно з традиційною технологією заготівлі силосу і сінажу та одержати високоякісний корм.

Важливим напрямом інтенсифікації аграрного виробництва є меліорація земель, яка забезпечує підвищення продуктивності сільськогосподарських угідь і економічної ефективності вироб­ництва. Меліорація - це дійовий фактор і в багатьох випадках необхідна умова підвищення родючості земель, що є основою ви­соких і сталих урожаїв сільськогосподарських культур. В Україні нині меліоровано всього 12,3% сільськогосподарських угідь. Пло­ща меліорованих земель на кінець 2010 р. становила 5,1 млн. га, в тому числі 2,2 млн. га зрошуваних і 2,9 млн. га осушених.

Завдяки меліорації господарства значно інтенсивніше викорис­товують землю, є можливість створити міцну кормову базу тва­ринництва, особливо в зоні недостатнього зволоження. На зрошу­ваних землях 50% посівних площ сільськогосподарських культур використовуються для вирощування кормових культур. їхня уро­жайність у 1,5-2 рази вища, ніж на незрошуваних землях. Крім того, впровадження пожнивних та повторних посівів дає змогу збирати 1,5-2 врожаї кормових культур на рік. Практика передо­вих господарств свідчить про значні можливості підвищення про­дуктивності і ефективності зрошуваного землеробства.

У господарствах України осушені землі використовуються переважно для організації стабільного кормовиробництва. На осушених землях близько 50% всіх посівів площ сільськогос­подарських культур займають посіви зернових і 40% кормових культур. У багатьох сільськогосподарських підприємствах По­лісся завдяки меліорації земель створено відповідні умови для сталого виробництва кормів. На осушних землях тут одержують зернових культур по 35-50 ц/га, зеленої маси кукурудзи - 400-500 ц/га, кормових коренеплодів - 500-600 ц/га, сіна багаторічних трав - 40-50 ц/га.

Сучасні осушувальні меліорації здійснюються на якісно новій основі при насиченості гідроспорудами, широкому застосуван­ні закритого дренажу, наявності систем двобічного регулювання водно-повітряного режиму. Впровадження більш досконалих спо­собів осушення і якісне проведення меліоративних робіт дають можливість господарствам поліських і західних областей України підвищити інтенсивність використання земель, збільшити вироб­ництво продукції рослинництва і тваринництва.

Одним із напрямів інтенсифікації є спеціалізація аграрного виробництва. Спеціалізація як одна з форм суспільного поділу праці є умовою широкого використання в аграрному виробництві досягнень науково-технічного прогресу і основою його послідовної інтенсифікації.

Спеціалізація аграрних підприємств неодмінно супроводжуєть­ся концентрацією виробництва в усіх галузях, що сприяє підви­щенню його ефективності. Збільшення виходу продукції і підви­щення її ефективності в процесі інтенсифікації забезпечується на основі поглиблення спеціалізації та досягнення оптимальних роз­мірів аграрного виробництва в підприємствах різних форм власності і видів господарювання.

Серед організаційно-економічних заходів, які забезпечують раціональне використання виробничих ресурсів і підвищення ефек­тивності інтенсифікації виробництва, велике значення має впро­вадження прогресивних форм організації і оплати праці. Нині інтенсифікація аграрного виробництва потребує до­корінної перебудови методів організації і оплати праці на основі прогресивних форм матеріального стимулювання. При цьому до­цільно впроваджувати такі форми оплати праці, які безпосередньо залежать від кінцевих результатів господарської діяльності.

Послідовна інтенсифікація аграрного виробництва здійснюється на основі широкого використання досягнень науки і передового досвіду. Для дальшої інтенсифікації аграрного виробництва великого значення набувають виведення і впроваджен­ня у виробництво більш урожайних сортів сільськогосподарських культур та високопродуктивних порід худоби, пристосованих до індустріальних технологій.

Окремі напрями інтенсифікації в тих чи інших підприємствах можуть переважати і зумовлювати високі темпи їхнього розвитку га підвищення ефективності аграрного виробництва. Проте важливе економічне значення можуть мати також інші напря­ми інтенсифікації виробництва. Так, інтенсифікація тваринництва і підвищення його ефективності залежить від багатьох чинників. Однак, визначальним фактором інтенсифікації тваринництва є під­вищення рівня годівлі худоби на основі збільшення виробництва кормів і поліпшення їхньої якості.

Існує багато шляхів інтенсивного розвитку аграрного виробництва. Послідовна інтенсифікація аграрного виробництва здійснюється на основі комплексного ви­користання всіх факторів, що дає змогу значно підвищити його економічну ефективність.