Хронічний гастрит (період загострення)

Тема лекції:«Захворювання органів травлення в дітей старшого віку. Гострий гастрит. Хронічний гастрит. Виразкова хвороба. Дуоденіт».

Кількість навчальних годин: 2

Курс:ІІІ

1.Науково-методичне обґрунтування теми:

Актуальність проблеми обумовлена значною поширеністю у дітей захворювань органів травлення.

В структурі загальної захворюваності в нашій країні їх частота складає більш, як 140 на 1000 дітей за офіційними даними і має тенденцію до збільшення.

За останні 10 років поширеність гастроентерологічної патології у дітей збільшилась більше як на 20%.

Медико-соціальне значення цієї проблеми зумовлене не тільки поширенням захворювання, а його рецидивуючим прогресуючим перебігом, можливістю розвитку тяжких ускладнень, толерантністю до загальноприйнятих методів терапії, високою ймовірністю формування первинної інвалідності дорослих.

2. Навчальні цілі лекції:

Визначити місце захворювань органів травлення в патології дітей старшого віку. (β-І)

Охарактеризувати значення порушення режиму харчування, спадковості у виникненні захворювань.(β-І)

Висвітлити загальні уявлення про етіологію, клінічні прояви, діагностику, лікування гастритів, виразкової хвороби шлунка, дуоденіту.(β-ІІ)

 Розкрити особливості клінічних проявів у дітей.(β-ІІ)

 Розкрити основні положення диспансерного нагляду.(β-ІІ)

Охарактеризувати догляд за дітьми, підготовка до інструментальних методів дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки.(β-ІІ)

 

3. Цілі розвитку особистості майбутнього фахівця:

Розвинути деонтологічні уявлення в процесі вивчення теми. Вмітидотримуватись правил поведінкибіляліжка хворого, принципівмедичноїдеонтології. Оволодітивміннямвстановлюватипсихологічний контакт з хворою дитиною та її родиною. Виробити відчуттявідповідальності за своєчасність та правильністьпрофесійнихдій.

4. Міждисциплінарна інтеграція:

анатомія, фізіологія, мікробіологія, загальний догляд, соціальна медицина, терапія.

 

5. План і організаційна структура заняття:

№	Основні етапи заняття	Цілі на рівнях абстракції	Тип лекції, методи і засоби активізації студентів	Розподіл часу
1	Підготовчий етап: Визначення навчально-виховних цілей. Актуальність та мотивація освітнього процесу. Актуалізація опорних знань студентів.		Див. п.1 і 2	10 хв.
2	Основний етап: План. 1. Гострий гастрит. 2.Хронічний гастрит. 3.Виразкова хвороба. 4.Дуоденіт.	І   І   І   І   ІІ     ІІ	Тематична лекція   Таблиці, малюнки, проблемні ситуації, презентація.	60 хв
3	Заключний етап: Резюме лекції, загальні висновки. Відповіді на можливі запитання студентів. Домашнє завдання: «Захворювання печінки, жовчних шляхів.»			10 хв.

6. Зміст лекційного матеріалу:

Гострий гастрит – гостре запалення слизової оболонки шлунка.

Зустрічається у дітей старшого віку, сприяють: вживання гострої грубої їжі, отруєння, недотримання режиму харчування.

Початок гострий, через кілька годин після приймання їжі виникає відчуття важкості в надчеревній ямці, нудота, блювання, біль у животі. Слабкість, млявість, язик сухий з білувато - сірим нальотом. Апетит знижений, випорожнення нестійкі, температура тіла субфебрільна.

Лікування - дезінтоксикаційнатерапія перорально та в/в крапельно, вітамінотерапія, симптоматична терапія.

 

 

Витяг з наказу № 438 від 26.05.2010

ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО ГАСТРИТУ У ДІТЕЙ

Хронічний гастрит (ХГ) – хронічне рецидивуюче захворювання СОШ запального характеру, яке охоплює також і підслизовий шар шлунку, супроводжується клітинною інфільтрацією, порушенням фізіологічної регенерації, із схильністю до прогресування та поступового розвитку атрофії залозистого апарату, розладами секреторної, моторної та інкреторної функцій шлунка.

Критерії діагностики:

Клінічні критерії:

Клінічні критерії ХГ базуються на аналізі скарг та оцінці основних проявів хвороби – больового абдомінального, диспептичного, неспеціфічної інтоксикації.

Хронічний гастрит (період загострення)

З підвищеною (або нормальною) секрецією соляної кислоти	Із зниженою секрецією соляної кислоти
Найбільш частий клінічний варіант: виразковоподібна форма.   Больовий синдром: болі в животі, пов’язані з їжею; часто виникають натщесерце; ранні болі (характерні для фундального гастриту); пізні болі (характерні для антрального гастриту); болі у нічний час. Відсутній чіткий зв’язок з порою року, порушенням дієти. Больовий синдром інтенсивний і тривалий.	Найбільш частий клінічний варіант: відсутня виразна типова клініка.   Больовий синдром слабовиражений: ниючі болі в епігастрії, найчастіше після їжі; характерне відчуття тиску та переповнення у верхній частині живота; болі виникають і посилюються в залежності від якості та об’єму їжі.
Диспептичний синдром: найбільш характерні: кисла відрижка; відрижка повітрям; печія; нудота; схильність до запору.     4. Синдром неспецифічної інтоксикації: різний ступінь вираженості.   5. Пальпаторно: чітка помірна болючість в епігастрії, пілородуоденальній зоні.	Диспептичний синдром (переважає над больовим –55-60 %) найбільш характерні: відрижка їжею; нудота; відчуття гіркоти у роті; зниження апетиту; метеоризм; нестійкий характер випорожнення.   Синдром неспецифічної інтоксикації: значно виражений, переважає астенія. 5. Пальпаторно: незначна болючість в епігастрії, найчастіше поширена, в проекції больових точок інших органів травлення.

 

Лабораторно-інструментальні дослідження:

- ЕГДС (езофагогастродуоденоскопія) для морфологічного підтвердження ХГ та наявності інфекції Helicobacterpylori (гістологія або швидкий уреазний тест) (одноразово).

 

- Визначення кислотності шлункового соку фракційним методом:

- Визначення інфекції Helicobacterpylori одним із методів – бактеріологічний, дихальний уреазний, серологічний (ІФА).

- УЗД органів черевної порожнини для визначення біліарної та панкреатичної патології (одноразово).

Загальний аналіз крові та сечі (одноразово)

Протеїнограма (одноразово).

Копрограма, аналіз кала на скриту кров (реакція Грегерсена)

Аналіз калу на яйця глистів (тричі).