Практичне заняття №1 – 2 години

Мета занять: перевірити та закріпити знання студентів про сутність, завдання і систему кримінального процесу, його співвідношення з іншими галузями права і знань.

Питання для обговорення на занятті:

1. Поняття і сутність кримінального процесу України.
2. Історичні типи та форми кримінального процесу.
3. Завдання кримінального судочинства.
4. Основні категорії кримінального процесу:

- кримінально-процесуальна форма;

- процесуальні гарантії правосуддя;

- процесуальні функції, їх поняття і види;

- процесуальний документ.

1. Поняття стадій кримінального процесу та їх система.
2. Кримінально-процесуальне право і його співвідношення з іншими галузями права і знань.

Завдання для індивідуальної роботи:

Тематика рефератів та повідомлень

· Кримінально-процесуальна форма та її значення в регулюванні кримінально-процесуальних відносин.

· Кримінально-процесуальні функції та їх характеристика.

· Поняття і характеристика кримінально-процесуальних гарантій.

Завдання для самостійної роботи:

1. Законспектувати ст.ст. 2, 16-1 КПК України.

2. Вирішить тести та задачі:

1. Вкажіть, які з наведених нижче формулювань найбільш точно відображають поняття кримінального процесу?

1) встановлена законом система дій учасників кримінального процесу;

2) система правовідносин суб’єктів кримінального процесу;

3) встановлена законом система дій та правовідносин суб’єктів кримінального процесу;

4) закріплена у процесуальній формі система дій суб’єктів кримінального процесу.

2. Назвіть серед наведених нижче положень те, яке відноситься до завдань кримінального процесу:

1) зміцнення законності та правопорядку;

2) швидке i повне розкриття злочинів;

3) виявлення винних;

4) звільнення від покарання невинних;

5) притягнення особи як обвинуваченого;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) точне виконання вимог КПК.

3. Вкажіть, що відноситься до стадій кримінального процесу:

1) розгляд заяв та повідомлень про злочин;

2) порушення кримінальної справи;

3) відмова в порушенні кримінальної справи;

4) притягнення особи як обвинуваченого;

5) закриття кримінальної справи;

6) попередній розгляд справи суддею;

7) судовий розгляд;

8) апеляційне провадження;

9) касаційне провадження в суді.

4. Що відноситься до кримінально-процесуальних функцій?

1. порушення кримінальної справи;

2. притягнення особи як обвинуваченого;

3. захист;

4. прокурорський нагляд;

5. відомчий нагляд;

6. досудове розслідування;

7. вирішення справи (правосуддя).

5. Слідчий зібрав по справі, яку розслідує, достатньо даних, що викривають Іванова у вчиненні тяжкого злочину. Захисник, який приймав участь у справі, заявив клопотання про доповнення матеріалів справи даними, що пом'якшують вiдповiдальнiсть Іванова. Слідчий заперечував проти цього, вважаючи, що його задача викрити винного, реалізувати функцію обвинувачення, а не захисту. Захисник оскаржив дії слідчого прокурору.

Як потрібно вирішити цю ситуацію? Які задачі стоять перед кримінальним судочинством? В чому виявляється суть функції обвинувачення, захисту? Чим визначаються кримінально-процесуальні функції?

Методичні вказівки до вивчення теми:

Усвідомлення змісту питань, які виносяться на обговорення даної теми, дозволяє сформулювати чітке уявлення про сутність, завдання та основні етапи кримінального судочинства, в межах якого здійснюється дізнання, досудове слідство і судовий розгляд кримінальної справи. Щодо кожного із вказаних в плані практичних занять питань необхідно засвоїти наступне:

1. Термін “Кримінальний процес” в широкому розумінні використовується в декількох значеннях: а) галузь права; б) одна із правових наук; в) навчальна дисципліна; г) галузь (вид) практичної діяльності. У зв’язку з цим необхідно знати визначення, яке розкриває сутність загального поняття “кримінальний процес” стосовно до кожного із вказаних значень, а також уміти розкрити взаємозв’язок наукових розробок в сфері кримінального процесу з розвитком кримінально-процесуального законодавства, практикою його застосування, а також із змістом навчальної дисципліни.

Ґрунтуючись на розглянутому при обговоренні першого питання змісті терміну “кримінальний процес”, слід враховувати, що визначення поняття “кримінальний процес” у власному значенні слова повинно охоплювати два елементи: 1) врегульовану нормами кримінально-процесуального права діяльність органів дізнання, досудового слідства і суду з розслідування, розгляду та вирішення кримінальних справ (зміст кримінального процесу); 2) правовідносини, які виникають в процесі здійснення вказаної діяльності між різними суб’єктами (форма кримінального процесу).

2. У залежності від форми суспільного ладу, прийнято розрізняти наступні історичні типи кримінального процесу: а) рабовласницький; б) феодальний; в) буржуазний; г) соціалістичний.

При тривалій зміні однієї суспільно-економічної формації іншою можливий і «перехідний тип» кримінального процесу.

Поряд з типом кримінального процесу, що обумовлений і є відображенням історичного типу держави, існує поняття історичної форми кримінального процесу, що обумовлена і залежить від політичного устрою суспільства. У найбільш узагальненому виді відомі три історичні форми кримінального процесу:

- Змагальний (обвинувальний чи приватно-розшуковий).

- Інквізиційний (розшуковий, слідчий).

- Змішаний (слідчо-судовий чи обвинувально-розшуковий).

3. При підготовці до третього питання необхідно показати співвідношення понять “кримінальний процес” – “кримінальне судочинство”; “кримінальний процес” – “правосуддя у кримінальній справі”. Усвідомивши, що сутність кримінального процесу полягає в діяльності компетентних органів з розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, необхідно знати завдання, які повинні вирішуватися в процесі здійснення даної діяльності. При розкритті вказаного питання необхідно звернути увагу на співвідношення кримінально-процесуальної діяльності, яка здійснюється органами внутрішніх справ, з їх адміністративною та оперативно-розшуковою діяльністю.

4. Основні категорії кримінального процесу:

Кримінально-процесуальна форма - це передбачені кримінально-процесуальним законом вимоги до структури, змісту і процедурі кримінального процесу в цілому, його окремих стадій, а також до рішень і дій державних органів і посадових осіб і процесуальних документів, що складаються ними.

Кримінально-процесуальні гарантії — це система правових засобів, спрямованих на рішення задач кримінального судочинства, забезпечення прав і законних учасників кримінального процесу і відправлення правосуддя. Вони містять у собі конституційні принципи кримінального процесу, дотримання процесуальної форми і процедури, процесуальні документи. Гарантіями захисту прав, свобод і законних інтересів особистості в кримінальному процесі є: 1) рівність учасників (суб'єктів) кримінального процесу перед законом і судом; 2) можливість оскарження рішень і дій державних органів і посадових осіб; 3) право підозрюваного, обвинуваченого, підсудного на захист; 4) можливість надання учасниками процесу слідчому і суду своїх доказів і доведення в їх переконливості; 5) виключне право суду визнавати осіб винним у здійсненні злочину (п. ст. 129 Конституції).

Кримінально-процесуальна діяльність органів дізнання, досудового слідства і суду неоднорідна за своїм змістом та здійснюється за декількома напрямками. У зв’язку з цим при обговоренні даного питання необхідно засвоїти поняття кримінально-процесуальних функцій і визначити їх види.

Кримінально-процесуальний документ - це складений повноважною посадовою особою в межах наданих повноважень відповідно до кримінально-процесуального закону письмовий документ у зв'язку з правильним рішенням процесуальних дій. До них відносяться: постанови, протокол, обвинувальний висновок, подання, повістка й інші.

5. Кримінально-процесуальна діяльність являє собою систему дій компетентних органів та посадових осіб і рішень, які послідовно приймаються ними в процесі розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ. Кримінальна справа до свого вирішення проходить ряд послідовних етапів, які називаються стадіями кримінального процесу. Всього їх нараховується дев’ять, при цьому необхідно мати на увазі, що провадження у кожній кримінальній справі необов’язково повинно проходити через всі стадії.

Знання тільки одного переліку стадій кримінального судочинства дозволяє скласти лише загальну, схематичну уяву про систему кримінального процесу.

6. Обговорення останнього питання потребує розкриття сутності зв’язку і взаємодії кримінального процесу з іншими галузями права, видами державної діяльності, науками і навчальними дисциплінами.

4 & Нормативні акти и література:

§ Алексеев Н.С., Даев В.Г., Кокорев Л.Д. Очерк развития науки советского уголовного процесса. – Воронеж, 1980.

§ Альперт С А. Кримінально-процесуальні функції, поняття, система, суб’єкти (Конспект лекції). – Харків, 1995.

§ Бойко П. Чи відповідає Конституції Кримінально-процесуальний? // Юридична Україна. – 2003. – № 2. – С. 54-57.

§ Гевко В. Кримінально-процесуальна форма: структура та елементи // Право України. – 2002. – № 6. – С. 139.

§ Даев В.Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса. – Ленинград, 1982.

§ Дроздов О.М. Джерела кримінально-процесуального права України: Дис. …канд. юрид. Наук: 12.00.09. /НЮАУ. – Х., 2004

§ Ларин А.М. Расследование по уголовному делу: процессуальные функции. – М., 1986.

§ Маляренко В.Т. Про завдання кримінального судочинства // Вісник Верховного Суду України. – 2000. – № 6. – С. 38-41.

§ Михеєнко М.М Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. – К., 1998.

§ Мотовиловкер Я.О. Основные уголовно-процессуальные функции. – Ярославль, 1976.

§ Нажимов В.П. Типы, формы и виды уголовного процесса. – Калининград, 1977.

§ Про введення в дію Закону України "Про оперативно-розшукову діяльність": Постанова Верховної Ради України від 18 лютого 1992 р. // Голос України. – 1992. – 27 березня.

§ Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про міліцію": Постанова Верховної Ради Української РСР від 25 грудня 1990 р. // Відомості Верховної Рада УРСР.-1991р. // Голос України. - 1991. - 11 грудня.

§ Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про прокуратуру": Постанова Верховної Ради Української РСР від 5 листопада 1991 р. // Голос України. – 1991. – 11 грудня.

§ Слінько С. Гарантії тимчасових та кількісних характеристик кримінального процесу // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 11 (29). – С. 84-88.

§ Смирнов М. Норми іноземного права в національному кримінальному процесі // Вісник Прокуратури. – 2003. – № 11 (29). – С. 51-56.

§ Строков І. Забезпечення прав і свобод людини у кримінальному судочинстві // Право України. – 2001. – № 3. – С. 106.

§ Тертишник В. Проблеми розвитку процесуальної форми і гарантій правосуддя // Право України. – 2001. – № 1. – С. 91.

§ Удалова Л. Деякі проблеми розвитку кримінально-процесуального законодавства // Право України. – 2002. – № 6. – С. 99-101.

§ Чепурний О. Кримінально-процесуальні функції: проблеми визначення та законодавчого врегулювання // Право України. – 2001. – № 8. – С. 80-83.